Бережімо традиції нашого народу !

                                         

      Коли приходить зима, випадає перший сніг та наступають морози, українці неодмінно починають чекати та готуватися до Новорічних та Різдвяних свят: заздалегідь готувати подарунки, продумувати, як і з ким будуть святкувати.                 А свят зимою й справді чимало. І кожне має свої звичаї та обряди. Деякі з'явилися ще в прадавні часи, інші – трохи пізніше під час християнства, їх досить-таки органічне та своєрідне злиття, вилились у неповторні й самобутні звичаї, традиції, обряди, втілені в  світовідчуття, світосприймання та взаємини між людиною та природою, між людиною і людиною, які дійшли до наших часів.                                                                                                                                       6 грудня – Святого Миколая (в народі – Миколи). Святий Миколай дуже шанований українцями, його вважають найближчим до Бога святим.                   Щиро і таємно він роздав свою велику спадщину бідним, бо поважав одне багатство – милосердя. Цим заслужив нагороду в Бога – творити чудеса: зцілював   безнадійно хворих, припиняв бурю на морі, розбрат, установлював мир посеред війни... Тому його називають Чудотворцем.                                                Святкування Миколая в Україні почалося ще за князя Всеволода Ярославовича – 1088 року. Княгиня Ольга побудувала в його честь один з перших храмів Київської Русі – біля могили Аскольда в Києві, ще в ХІ столітті.                                   На Миколая велике значення має «перший полазник». Першою до господи має ввійти людина добра, здорова, хазяйновита – це гарний знак для сім'ї.                         Погано, якщо в ті дні хто інший – не господар – перейде через подвір'я першим. Господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, та йде дати худобі їсти.  Дбайливі господарі цього дня вітають свою худобу зі святом: «Дай, Боже, добрий день, щоб худобонька здорова була та й я з тобою, ще й з своєю жоною».       Святий Миколай уславлений своїми чудесами та доброчинністю. Він захищає воїнів, мореплавців, торгівців, подорожніх та землеробів, є покровителем студентів та дітей, оберігає диких тварин.                                                                         На Миколая – все для дітей! Перед святом діти пишуть листи святому Миколі, у яких розповідають про те, чого досягли за рік, чи слухалися батьків, а також прохають про подарунки. Вранці чемні малюки знаходять під подушкою чудові подарунки і купу солодощів: фрукти, цукерки, особливе печиво «миколайчики». Нечемні ж – тільки різочку.                                                                                                    Різка слугує своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.                                                                                                    Від Миколи починали готуватися до Різдва: робили колядницьку торбу, зірку, плели дідуха, солом'яних павуків, вивчали колядки, щовечора дозволялося збиратися на вечорниці.