Памʼятаймо народні традиції

 

        4 грудня православний світ відзначає день пам’яті святої великомучениці Варвари. Її вважають захисницею жінок і військових, а також покровителькою дітей, любові і шлюбу.                                                                                                       За народними традиціями день Варвари святкують лише жінки: цього  дня не можна прати, прибирали, лише можна вишивали, бо Варвара, за легендою, вишила ризу самому Ісусу Христу.                                                                      Раніше на день святої Варвари дівчата намагалися дізнатися своєї долі.  Вони власноруч ліпили вареники і замість начинки клали в тісто різні предмети. Потім готову продукцію варили, як зазвичай, і кожна з учасниць вибирала собі вареник. По тому, що попалося всередині, визначали майбутнє:        начинка з цукру – життя буде солодкою;                                                                  монетка – прибуток і матеріальне благополуччя;                                                    кріп – міцне здоров'я;                                                                                                  біла нитка – далека подорож;                                                                                      чорна – коротка дорога;                                                                                              кільце – весілля.                                                                                                         У разі, якщо дівчині попався вареник без начинки – чекати їй низки невдач.                                                                                                                                 А ще «Варвари» в народі вважають днем повороту до весни, кажуть: «Свята Варвара ночі увірвала, дня доточила”. Хоч збільшення світлового дня почнеться після 22 грудня, зміни у русі Сонця вже відбувають                        Хто ж така Варвара ? Свята жила в III столітті у місті Іліополі Фінікійському. Іі батько Діоскур був язичником, представником малоазійської аристократії. Дружина його померла, і він сам виховував свою єдину дочку Варвару, яка була дуже вродливою. Щоб заховати її від сторонніх очей, батько тримав дівчину у вежі.                                                                                                      Милуючись із вікна красою усього земного, Варвара дійшла висновку про наявність єдиного Творця всього світу.                                                                          Коли батько хотів видати дочку заміж, вона відмовилася. Діоскур подумав, що на це рішення вплинуло її усамітнення, тому дозволив їй зустрічатися із дівчатами. Серед її подруг були християнки. Варвара вирішила теж стати однією із них.                                                                                                                    Коли батько дізнався про релігію дочки, Варвару жорстоко катували. Проте ні погрози батька, ні побої не скорили Варвару. Переконавшись, що не зможе зламати її віри, Діоскур у розпачі відвів її до начальника управи Мартіана і сказав йому, що коли вона не покається і не поклониться богам язичників, той може чинити з нею, що захоче: «Муч її, як хочеш. Я їй не батько, і вона мені не доньк.                                                                                                                          Варвара мужньо зносила тортури. Дівчина Юліанія, побачивши її мужність, підбігла до Мартіана і голосно заявила, що вона також християнка. Її зразу ж схопили, після тривалих катувань обом святим мученицям відрубали голови. Це було 306 року. У той же день Діоскор і Мартіан загинули від блискавки під час грози.                                                                                                             Мощі святої великомучениці Варвари знаходилися спочатку в Києві у Михайлівському Золотоверхому монастирі, куди були перевезені із Царгорода грецькою царівною Варварою, дружиною князя Святополка. Зараз мощі святої знаходяться у Володимирському кафедральному соборі. Це – найдавніші мощі в Україні.                                                                                                                            Варвара належить до особливо шановних святих, зображення яких були поширені у візантійському мистецтві. Один з перших образів великомучениці Варвари, що зберігся, представлений на фресці в Санта-Марія Антиква в Римі. Традиційно свята зображується в пишному одязі, відповідному її знатному походженню, у білому платті і короні чи діадемі на голові, із хрестом у руці.          Існує цілий ряд відомих монастирів, які носять ім’я святої великомучениці. Одним з найвідоміших є монастир Русану або святої Варвари в Греції на Метеорах.